Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/четвірко

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ч
четвірко
Берлін: Українське слово, 1924

Четві́рко, числ. Ум. отъ четверо. Господь благословив і діточками: четвірко їх мали. Св. Л. 8.