Словарь української мови (1924)/чикнути

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ч
чикнути
Берлін: Українське слово, 1924

Чикну́ти, ну́, не́ш, гл. Одн. в. отъ чикати. Візьмуть, чикнуть ножем пальця. Драг. 2.