Словарь української мови (1924)/чимисувати
| ◀ чимерка | Словарь української мови Ч чимисувати |
чимсати ▶ |
|
Чимисува́ти, су́ю, єш, гл. Рѣзать. Бере дружко ніж колодій і чимисує той коровай на шматочки. МУЕ. I. 133. (Полтав.).
| ◀ чимерка | Словарь української мови Борис Грінченко Ч чимисувати |
чимсати ▶ |
|
Словарь української мови — Ч
чимисувати
Борис Грінченко
1924
Чимисува́ти, су́ю, єш, гл. Рѣзать. Бере дружко ніж колодій і чимисує той коровай на шматочки. МУЕ. I. 133. (Полтав.).