Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/чини

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ч
чини
Берлін: Українське слово, 1924

Чи́ни, нів, мн. 1) Мѣсто, гдѣ перекрещиваются нити основы. Константиногр. у. МУЕ. III. 21. Шух. I. 259. 2) Колышки въ сновалкѣ, при помощи которыхъ дѣлаются чини 1. Лохв. у. Вас. 202.