Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/чиншовик

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ч
чиншовик
Берлін: Українське слово, 1924

Чиншови́к, ка́, м. Платящій чиншъ, состоящій на чиншевомъ положеніи.