Словарь української мови (1924)/чиря
| ◀ чирчак | Словарь української мови Ч чиря |
чиряк ▶ |
|
Чиря́, ря́ти, с. Чиренокъ, птенецъ чирка. Вилітали пташата-чирята. Чуб. III. 110. І тілько край ставка оставсь табун утят. Чи крижні то були, чи то були чирята, — про те нам байдуже. Греб. 387.