Словарь української мови (1924)/числити
Зовнішній вигляд
◀ численно | Словарь української мови Ч числити |
числитися ▶ |
|
Чи́сли́ти, лю, лиш, гл. 1) Считать. Адже ж за воїнів нас числить. Котл. Ен. 2) Разсчитывать. Все ділає, не числячи на жодну подяку. Шейк.