Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/числити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ч
числити
Берлін: Українське слово, 1924

Чи́сли́ти, лю, лиш, гл. 1) Считать. Адже ж за воїнів нас числить. Котл. Ен. 2) Разсчитывать. Все ділає, не числячи на жодну подяку. Шейк.