Словарь української мови (1924)/чмирь

by Борис Грінченко

◀ чмига

Словарь української мови Борис Грінченко Ч чмирь

чмих ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Чмирь, рю, м. 1) Короткая шерсть, остающаяся на пестахъ послѣ валянья, сукна. Вас. 172. 2) Острый, противный запахъ. Борсук у норі такого піддав чмиру. Борз. у. 3) —ря́. Чумазый.