Словарь української мови (1924)/чміль

by Борис Грінченко

◀ чмихнути

Словарь української мови Борис Грінченко Ч чміль

чмовх ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Чміль, чмеля́, м. Шмель. Чмелі гудуть. Ном. № 11760. Слу́хати чмелів. Лежать на землѣ отъ удара. Сердешний об землю упав, чмелів довгенько дуже слухав. Котл. Ен. II. 24. Ум. Чме́лик. Летить чмелик. Рудч. Ск. I. 118.