Словарь української мови (1924)/човгати

by Борис Грінченко

◀ човгання

Словарь української мови Борис Грінченко Ч човгати

човгатися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Чо́вгати, гаю, єш, гл. Шаркать идя, итти медленно. Один батько зараз почує, човгає старими, але міцними ногами до колиски. Левиц. I. 355. Він оддалік ледві човгав за мною. Г. Барв. 397.