Словарь української мови (1924)/човен
| ◀ човгатися | Словарь української мови Ч човен |
човенце ▶ |
|
Чо́вен, вна́, м. Челнъ, лодка. Пливе човен води повен, а за ним весельце. Мет. 16. Чо́вник, човниче́нько, чо́вничок, човно́к. Аж на морі човничок біжить, а в човнику батенько сидить. Чуб. V. 504. Ой піду я по над береженьком, там плавае милий човниченьком. Грин. III. 676.