Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/човен

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ч
човен
Берлін: Українське слово, 1924

Чо́вен, вна́, м. Челнъ, лодка. Пливе човен води повен, а за ним весельце. Мет. 16. Чо́вник, човниче́нько, чо́вничок, човно́к. Аж на морі човничок біжить, а в човнику батенько сидить. Чуб. V. 504. Ой піду я по над береженьком, там плавае милий човниченьком. Грин. III. 676.