Словарь української мови (1924)/човпти

by Борис Грінченко

◀ човновий

Словарь української мови Борис Грінченко Ч човпти

човптися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Човпти́, пу́, пе́ш, гл. 1) Колотить, бить. Човпуть його, мов дурного. Ном. № 6217. 2) Твердить, повторять одно и то-же. Чоловік одно човпе. Чуб. II. 538. Все човпеш, що ти зав'язав мені світ. Левиц. Пов. 77. 3) Плестись, тащиться. Човпе старий селом. Драг. 179.