Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/чопець

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ч
чопець
Берлін: Українське слово, 1924

Чопе́ць, пця́, м. Ум. отъ чіп. Котилось барильце без чопця, без рильця. Ном. стр. 292, № 66.