Словарь української мови (1924)/чорна
Зовнішній вигляд
◀ чорен | Словарь української мови Ч чорна |
чорненечкий ▶ |
|
Чо́рна, ної, ж. Кутузка. Мир. ХРВ. 204. Обізвався, що (сільський) голова не до діла каже, а той зараз і гукнув: „У чорну його!“ О. 1861. VIII. 95. Десятники повели усіх у чорну. Мир. Пов. I. 30.