Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/чорнити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ч
чорнити
Берлін: Українське слово, 1924

Чорни́ти, ню́, ниш, гл. 1) Чернить, красить въ черный цвѣтъ. Та й купили білила, ще й чорного чорнила… дівчатам запаски чорнити. Грин. III. 95. 2) Поносить.