Словарь української мови (1924)/чорнокнижник
| ◀ чорноклина | Словарь української мови Ч чорнокнижник |
чорнокнижництво ▶ |
|
Чорнокни́жник, ка, м. Чернокнижникъ, волшебникъ. К. ЧР. 268. Цар вислав по цілій ягипській землі, щоби шукали чорнокнижника, котрий би міг царівну зробити ладною і молодою. Гн. L 107.