Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/чортопхайка

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ч
чортопхайка
Берлін: Українське слово, 1924

Чортопха́йка, ки, ж. Родъ экипажа. Запріг він миттю чортопхайку, черкнув із неба, аж курить. Котл. Ен. Посадили мене на чортопхайку та одвезли аж у Оренбург. Шевч. (О. 1861. X. 5).