Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/чортяка

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ч
чортяка
Берлін: Українське слово, 1924

Чортя́ка, ки, м. Ув. отъ чорт. Орудує ними, як чортяка грішними душами. Ном. № 1083. Так у пеклі росходився, що всіх чортяк порозганяв. Котл. Ен. III. 17.