Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/чос

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ч
чос
Берлін: Українське слово, 1924

Чос, су, м. Зудъ; чесотка. Да́ти, завда́ти чо́су. Дать трепку. Дав чосу! Мир. ХРВ. 274. Задали ж ми чосу дияволенному Кирикові! Крівавого дали прочухана. К. ЦН. 274. Завдали такого чосу, що й сам ватажок там же й ніжки відкидав. Стор. II. 58.