Словарь української мови (1924)/чотирниця

by Борис Грінченко

◀ чотирнадцять

Словарь української мови Борис Грінченко Ч чотирниця

чотирогранястий ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Чотирни́ця, ці, ж. Въ загадкѣ: а) колесо. Чотирі чотирниці бігли на вечорниці, одна одну здоганяє, та не здожене. Ном. заг. № 465. б) Нога коровы. Ум. Чотирни́чка. Чотирі чотирнички, п'ята шинкарочка, шоста підставочка. Ном. заг. № 111.