Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/чтець

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ч
чтець
Берлін: Українське слово, 1924

Чтець, четця́, м. 1) Чтецъ. 2) Читатель. Не против вас говорю, четці мої любі. Федьк.