Словарь української мови (1924)/чугай

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ч
чугай
Берлін: Українське слово, 1924

Чуга́й, гая́, м. Верхняя одежда, родъ свитки. О. 1861. XI. Св. 26. На чугаї в убогого стільки лат, як у місті хат. Ном. № 11144. Возьми Олянку під жупан! — Я жупана не маю, — під чугай сховаю. Чуб. III. 209.