Словарь української мови (1924)/чудовний

by Борис Грінченко

◀ чудовисько

Словарь української мови Борис Грінченко Ч чудовний

чудовно ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Чудо́вний, а, е. 1) Чудотворный. Чудовна икона. Черк. у., Лебед. у. Заступить нас чудовна Божа мати (икона). К. МБ. II. 124. Чудовний образ Пресвятої. Шевч. 366. 2) Чудный. Вхопила його за серце тая чудовная краса. К. (ЗОЮР. II. 203).