Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/чудотворець

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ч
чудотворець
Берлін: Українське слово, 1924

Чудотво́рець, рця, м. Чудотворецъ. Мил. М. 90. Знають усі чудотворці, які вони богомольці. Ном. № 13709.