Словарь української мови (1924)/чулий

by Борис Грінченко

◀ чукурлій

Словарь української мови Борис Грінченко Ч чулий

чулинда ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Чу́лий, а, е. Чувствительный, нѣжный. Вх. Лем. 483. Г. Барв. 372. З такою чулою, як у нього душою. К. ХП. 20. Дізналася своїм серцем чулим. Мир. Пов. II. 87. Так мовив чулий Евріал. Котл. Ен. V. 46.