Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/чулко

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ч
чулко
Берлін: Українське слово, 1924

Чу́лко, ка, с. Головной уборъ засватанной дѣвушки: картонный обручъ, обвитый лентами, сзади также виситъ пучекъ лентъ. Вх. Зн. 81.