Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/чумак

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ч
чумак
Берлін: Українське слово, 1924

Чума́к, ка́, м. Чумакъ. Рудч. Ск. II. 171. Віз ламається — чумак ума набірається; а як віл пристає, то й ума не стає. Рудч. Чп. 256. Ум. Чумаченько. Мет. 21.