Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/чумачка

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ч
чумачка
Берлін: Українське слово, 1924

Чума́чка, ки, ж. 1) Промыселъ чумачества. Рудч. Чп. 256. 2) Жена чумака. Ходить чумак по дорогах, а чумачка сидить дома. Чуб. V. 496.