Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/чупрун

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ч
чупрун
Берлін: Українське слово, 1924

Чупру́н, на́, м. 1) Простолюдинъ. Безокая фортуна зробила паном із чупруна. Котл. Ен. VI. 17. 2) — зілля. Родъ растенія. КС. 1893. VII. 75.