Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/чуркати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ч
чуркати
Берлін: Українське слово, 1924

Чу́ркати, каю, єш и чуркоті́ти, кочу́, ти́ш, гл. Бить струей литься струей. Желех. Вх. Лем. 483.