Словарь української мови (1924)/чутка

by Борис Грінченко

◀ чутіти

Словарь української мови Борис Грінченко Ч чутка

чуткий ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Чу́тка, ки, ж. 1) Слухъ, вѣсть. Хороша чутка далеко чутна, а погана ще дальше. Ном. № 4452. Ані виду не видати, ані чутки не чувати. Ном. № 1940. 2) Шишка ели. Вх. Уг. 276. 3) = Шулка. Вх. Уг. 216.