Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/чутний

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ч
чутний
Берлін: Українське слово, 1924

Чутни́й, а́, е́. 1) Слышный. Хороша чутка далеко чутна, а погана ще дальше. Ном. № 4452. 2) Чуткій. Чутний я на ніс. Черк. у.