Словарь української мови (1924)/чутно

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ч
чутно
Берлін: Українське слово, 1924

Чутно́ нар. Слышно. Мир. ХРВ. 7. Не чутно ні однісінького півня. Г. Барв. 464. Чутно йому, що пані плаче за стіною. МВ. (О. 1862. III. 55). Вже скільки годів пройшло, а його все не чутно, того Якима. Рудч. Ск. Чутно з покоїв, як там сміються. МВ. II. 43.