Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/чіпляти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ч
чіпляти
Берлін: Українське слово, 1924

Чіпля́ти, ля́ю, єш, гл. Прицѣплять, вѣшать. Ном. № 13428. Намиста чіпляють. О. 1861. ХІ. 28. Рушники чіпляють.