Словарь української мови (1924)/шабатувати
| ◀ шабас | Словарь української мови Ш шабатувати |
шабатурка ▶ |
|
Шабатува́ти, ту́ю, єш, гл. Рвать, разрывать. І кинувся межи стадо, телицю вбиває (лев), пазурами шабатує, шкуру іздирає. Рудан. I. 73.
| ◀ шабас | Словарь української мови Борис Грінченко Ш шабатувати |
шабатурка ▶ |
|
Словарь української мови — Ш
шабатувати
Борис Грінченко
1924
Шабатува́ти, ту́ю, єш, гл. Рвать, разрывать. І кинувся межи стадо, телицю вбиває (лев), пазурами шабатує, шкуру іздирає. Рудан. I. 73.