Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/шамотіти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ш
шамотіти
Берлін: Українське слово, 1924

Шамоті́ти, чу́, ти́ш, гл. Шелестѣть. Забрався в чужу солому та й шамотить.