Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/шапарь

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ш
шапарь
Берлін: Українське слово, 1924

Ша́парь, ря, м. 1) Ключникъ, экономъ. 2) = Шапкарь. Ой миряне! шевці, кравці, крамарі, шапарі! сходіться ради послухати, табаки понюхати. Ном. № 6126.