Словарь української мови (1924)/шаповал
Зовнішній вигляд
◀ шаплик | Словарь української мови Ш шаповал |
шаповальня ▶ |
|
Шапова́л, ла́, м. 1) Шерстобой, войлочникъ. К. (О. 1861. II. 8). Не шаповал душу вложив. Ном. № 1587. 2) Шапочникъ, дѣлающій войлочныя шапки.