Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/шарварок

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ш
шарварок
Берлін: Українське слово, 1924

Ша́рварок, рку, м. 1) Обязательная поголовная работа на поправкѣ дорогъ, мостовъ и пр. На шарварок жене. НВолын. у. А нім шарварок відроблю, доти сердачок пропаде. Гол. III. 114. Що божа весна, то вже тра оцю гатку шарварком гатити. Подольск. г. 2) Шумъ, суматоха. Такий шарварок збили, що й годі. Подольск. г.