Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/шарконути

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ш
шарконути
Берлін: Українське слово, 1924

Шаркону́ти, ну́, не́ш, гл. Рѣзнуть косой. Як би гуртом забрали коси та шарконули всю кропиву. Мир. ХРВ. 87.