Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/шаровільник

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ш
шаровільник
Берлін: Українське слово, 1924

Шарові́льник, ка, м. ? Сама вона була на хазяйстві: пані-матка пішла до шаровільника і наймичок забрала. Св. Л. 5.