Словарь української мови (1924)/шарпатися

by Борис Грінченко

◀ шарпати

Словарь української мови Борис Грінченко Ш шарпатися

шарпнути ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Шарпатися, паюся, єшся, гл. Рваться. Хотять посадити її на стілець, но молода не дається, кричить і плаче, шарпається, не дається посадити. Грин. III. 508. Як почали коні шарпаться, то й збрую подерли. НВолын. у.