Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/шахрувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ш
шахрувати
Берлін: Українське слово, 1924

Шахрува́ти, ру́ю, єш, гл. 1) Мошенничать. 2) Мотать, расточать. Пив, гуляв, шахрував гроші. Котл. НП. 356. 3) Обмошенничивать кого. На сім світі грішми.... людей шахрували. Гн. II. 72.