Словарь української мови (1924)/шахрувати
Зовнішній вигляд
◀ шахран | Словарь української мови Ш шахрувати |
шахрун ▶ |
|
Шахрува́ти, ру́ю, єш, гл. 1) Мошенничать. 2) Мотать, расточать. Пив, гуляв, шахрував гроші. Котл. НП. 356. 3) Обмошенничивать кого. На сім світі грішми.... людей шахрували. Гн. II. 72.