Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/шваркнути

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ш
шваркнути
Берлін: Українське слово, 1924

Шва́ркнути, кну, неш, гл. Зазвенѣть, зазвучать, загремѣть. Ось шваркнуло.... вогняна стріла роспанахує небо. Мир. ХРВ. 32. З остатнім словом шваркнула з піхви шабля. Стор. М. Пр. 147.