Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/швидкати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ш
швидкати
Берлін: Українське слово, 1924

Шви́дкати, каю, єш, гл. Спѣшить. Чуб. VII. 576.