Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/шелевіти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ш
шелевіти
Берлін: Українське слово, 1924

Шелеві́ти, ві́ю, єш, гл. Шевелить. Вітер віє, шелевіє, простинов колише. Гол. I. 142.