Словарь української мови (1924)/шельвах

by Борис Грінченко

◀ шелудівка

Словарь української мови Борис Грінченко Ш шельвах

шельвія ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Ше́львах, ха, м. 1) Часовой, караульный. А тим часом дали знати, що шельвах убився на цісарській таки брамі. Федьк. III. 165. 2) Стоя́ти на ше́льваху. Быть на часахъ. Стоїть Іван на шельваху — дрібний лист читає. Федьк. III. 160.