Словарь української мови (1924)/шелюг
| ◀ шельпотіти | Словарь української мови Ш шелюг |
шелюга ▶ |
|
Ше́люг, га, м. 1) Красная лоза, тальникъ, Salix acutifolia. ЗЮЗО. I. 34. Мнж. 149. 2) = Шеляг. Не видушила у нього ні шелюга. Фр. Пр. 169.
| ◀ шельпотіти | Словарь української мови Борис Грінченко Ш шелюг |
шелюга ▶ |
|
Словарь української мови — Ш
шелюг
Борис Грінченко
1924
Ше́люг, га, м. 1) Красная лоза, тальникъ, Salix acutifolia. ЗЮЗО. I. 34. Мнж. 149. 2) = Шеляг. Не видушила у нього ні шелюга. Фр. Пр. 169.