Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/шелюжина

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ш
шелюжина
Берлін: Українське слово, 1924

Шелюжи́на, ни, ж. Прутъ изъ тальника. ЗЮЗО. I. 134. Нехай лоза-шелюжина згинається нижче. Щог. В. 76.