Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/шемелити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ш
шемелити
Берлін: Українське слово, 1924

Шемели́ти, лю́, ли́ш, гл. Шелестѣть. Радом.